Вітаю Вас Гость
Головна | Реєстрація | ВхідХмельницька Крайова Організація ВУЛТ
| Головна » Статті » Новини |
Петро Григорович Богач
 Народився Петро Григорович 30 січня 1918 року в селянській багатодітній сім'ї в с.Соколівка Ярмолинського району Кам'янець-Подільської (тепер Хмельницької) області. Навчався спочатку у Соколівській початковій школі, а потім у семирічній школі у Ярмолинцях. Закінчивши з відзнакою школу, вступив на перший курс Ніжинського державного педагогічного інституту, котрий також з відзнакою закінчив у 1937 р. Під час навчання в інституті підробляв вчителем в Ніжинській середній школі № 7. Після закінчення педінституту був направлений до школи у Вінницькій області, де працював вчителем та завідувачем учбової частини. В 1939 р. Петро Григорович став старшим лаборантом кафедри фізіології Київського держуніверситету.  В 1940 р. його призвали до лав Радянської армії, де він і зустрів Велику Вітчизняну війну розвідником-артилеристом. Під час війни був нагороджений орденом Червоної зірки. Після закінчення війни Петро Григорович працював у Київському палаці піонерів, розвиваючи в дітях любов до природничих наук. Невдовзі він повернувся на кафедру фізіології Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка, де працював старшим лаборантом, а з 1948 року асистентом, аспірантом, старшим викладачем. В 1952 році П.Г.Богач успішно захистив кандидатську дисертацію за темою "Моторна функція шлунково-кишкового тракту і вітамін В1". У тому ж році він став спочатку заступником, а невдовзі - директором Науково-дослідного інституту фізіології університету. З 1964 по 1973 роки П. Г. Богач працював завідувачем новоствореної кафедри біофізики. В 1960 р. П.Г.Богач захистив докторську дисертацію на тему "Механізми нервової регуляції моторної функції тонкого кишечника", а в 1961 р. отримав звання професора. У 1973 році після смерті професора П. Д. Харченка Петро Григорович очолив кафедру фізіології людини і тварин, на якій працював до 1979 року. У 1972 році Петра Григоровича було обрано членом-кореспондентом, а в 1978 р. - академіком АН УРСР. В 1972-1976 рр. Петро Григорович обіймав посади декана біологічного факультету, проректора з навчальної роботи та першого проректора Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка, а потім академіка-секретаря Відділення фізіології, біохімії та теоретичної медицини Президії Академії Наук УРСР (1978-1980 рр.). Наприкінці свого життя в 1980-1981 рр. Петро Григорович на прохання його учнів знову повернувся до Інституту фізіології університету. Петро Григорович Богач помер 23 червня 1981 року. Похований на Байковому цвинтарі у м. Києві.  Академік Богач - відомий фахівець в царині фізіології травлення та гіпоталамічних механізмів регуляції вісцеральних функцій. Ним створені наукові напрями вивчення нейрогуморальних механізмів регуляції моторної діяльності травного апарату та ролі гіпоталамічної ділянки і лімбічної системи головного мозку в регуляції вегетативних функцій. Він описав цілий ряд раніше не відомих моторних рефлексів шлунково-кишкового тракту і створив теорію його періодичної діяльності, запропонував нові варіанти датчиків рухової активності шлунково-кишкового тракту, простував дуже поширену у середині XX століття концепцію про передачу збудження на різні ділянки кишечника тільки по стінках травної трубки. Також П. Г. Богач відкрив основний закон рефлекторної регуляції рухової діяльності травного апарату, описав новий вид електричної активності гладеньких м'язів і розробив низку питань генерації біопотенціалів. Встановив розташування центру споживання води в гіпоталамусі, вперше показав, що гіпоталамічні нервові структури регулюють виділення соку підшлункової залози і жовчі, а також всмоктування речовин слизовою оболонкою тонкого кишечнику. Учнями і послідовниками академіка Богача виконані фундаментальні роботи, присвячені електричним явищам на клітинній мембрані та їх зв'язку з діяльністю скоротливого механізму гладеньком'язового волокна, успішно вивчаються біохімічні властивості м'язових білків, розроблені нові й удосконалені відомі методи виділення, очищення м'язових білків, визначення їх біофізичних характеристик і структурних особливостей. Загальне визнання наукової громадськості отримали роботи школи П. Г. Богача в царині гіпоталамічної регуляції функцій шлунковокишкового тракту, харчової та питтєвої поведінки. Розроблена академіком Богачем та його учнем А. Ф. Косенком принципово нова методика вживлення хронічних багатополюсних електродів у гіпоталамус дала можливість дослідити роль різних його структур у регуляції салівації та шлункового сокоутворення, моторної діяльності тонкого й товстого кишечнику, зовнішньосекреторної функції підшлункової залози і печінки, виходу жовчі в дванадцятипалу кишку, всмоктування в тонкій кишці. Завдяки схваленню та дійовій підтримці П. Г. Богача започаткована й успішно розвивалась експериментальна розробка проблеми гіпоталамічної регуляції молекулярногенетичних і біохімічних процесів у клітинах вісцеральних органів. Впродовж останніх 15 років життя роботи П. Г. Богача були присвячені вивченню електрогенезу м'язових і секреторних клітин і біофізиці м'язового скорочення, а також біонічним аспектам діяльності рухового апарату людини. Ним і колегами вперше одержано чистий міозин гладеньких м'язів, встановлено спектральні і біофізичні властивості актоміозину й міозину гладеньких м'язів, а також конформаційні зміни за різних умов, що має значення для розуміння механізмів м'язового скорочення. Теоретичні роботи академіка Богача тісно пов'язані з практикою. Значна частина з них мають безпосереднє прикладне значення і впроваджені в практику лікувальних установ. Він дав низку практичних рекомендацій для хірургічної і терапевтичної клінік.  Результати різнобічних наукових пошуків і фундаментальних розробок П. Г. Богача опубліковані в 360 роботах, у т. ч. одній монографії та чотирьох навчальних посібниках для студентів вузів. П. Г. Богач багато уваги приділяв підготовці висококваліфікованих спеціалістів і кадрів вищої кваліфікації для народного господарства нашої країни. Працюючи деканом біологічного факультету (1971-1972), проректором з навчальної роботи (1972-1976) і першим проректором університету (1976-1978), він зробив суттєвий внесок у подальше удосконалення навчального процесу. Академік керував також науковими пошуками і фундаментальними розробками в Дніпропетровському медінституті, Черкаському й Уманському педінститутах, Київському інституті гігієни праці і профзахворювань МОЗ України, а також спільними дослідженнями в Інституті онкології НАН України, Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця, Військовомедичній академії (С.Петербург) тощо. Під науковим керівництвом П. Г. Богача виконані і захищені 38 кандидатських і 4 докторських дисертації. | |
| Переглядів: 999 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
Категорії розділу
| Новини [54] |
Пошук
Наше опитування
Друзі сайту
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
| Copyright FireTur © 2024 |